Щовесни на рідну землю, на Україну, повертається із далекого вирію лелеки. Відбувається це в квітні, ось чому цей місяць звуть в народі ще й лелечник.
Отож: "Лелеки! Чуєш? Вже летять! У небі крила шурхотять!"
Надворі ще зимно. Гнізда зустрічають їх холодною пусткою, кошлатими, настовбурченими сніговими шапками, руїною зими... А вони, бідолашні, наче й не помічають того. Без боязні присідають на сіро-чорні поля, шелестять своїми широкими білими крилами над хатніми димами. Шукають своїх домівок. Нікуди не звертають
Як незрадливі птахи лелеки, будьте віддані своїй батьківщині, своїй родині, своєму рідному краю і завжди
"Повертайтесь

лелекою до села свого

ДИТИННОГО"
М. Тимчак

width=